скочити

скочити
-чу, -чиш, док.
1) Зробити стрибок куди-небудь. || в чого. Стрибнувши, спуститися, злізти з чого-небудь. || на когощо, у що. Стрибнувши, піднятися, залізти куди-небудь. || Вистрибнути з чого-небудь назовні. || Швидко наблизитись, підбігти до кого-, чого-небудь. || Швидко віддалитися від кого-, чого-небудь. || через що. Стрибнувши, перебратися через що-небудь. || перен., розм. Непослідовно, безладно, швидко перейти від одного до іншого у розмові, думках і т. ін.
2) Швидко встати, піднятися з чого-небудь. || до чого, рідко. Швидко, з запалом узятися за що-небудь. Скочити на ноги.
3) Швидко сходити, з'їздити куди-небудь.
4) Не утримавшись на чому-небудь, упасти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "скочити" в других словарях:

  • скочити — (4) 1. Стремительно перенестись куда л.; быстро оказаться где л.: Тъи (Всеслав) клюками подпръ ся о кони (окони?) и скочи къ граду Кыеву, и дотчеся стружіемъ злата стола Кіевьскаго. Скочи отъ нихъ лютымъ звѣремъ въ плъночи изъ Бѣлаграда, обѣсися… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • скочити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • скочити — скочу, чиш, Пт. Стрибнути куди небудь …   Словник лемківскої говірки

  • зіскочити — див. зіскакувати …   Український тлумачний словник

  • зіскочити — [з іско/чиетие] чу, чиеш; нак. о/ч, о/чтеи …   Орфоепічний словник української мови

  • зіскочити — див. зіскакувати …   Словник синонімів української мови

  • зіскочити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • отъскочити — ОТЪСКОЧ|ИТИ (17), ОУ, ИТЬ гл. 1.Отскочить, отбежать: ѡгни бо сѧ прикосъ. и възболѣвъ ѡтъскочи скоро. (ἀποπηδᾴς) СбТр XII/XIII, 153; ѿскочити ѿ мѣста. и бѣжати повелѣти сѹщимь с нимь. (ἀποπηδῆσαι) КР 1284, 385б; ˫ако ѿ ѡгнѧ ѿскочи. (ἐξεπήδησεν) ГА …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • скочить — скочу, укр. скочити, др. русск., ст. слав. скочити (Супр.), болг. скоча, скокна, сербохорв. ско̀чити, ско̏чи̑м, словен. skočiti, skọ̑čim, чеш. skočiti, слвц. skоčit᾽, польск. skoczyc, в. луж. skočic, н. луж. skосуs. См. скок …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • вскочить — Общеслав. Преф. производное от скочити, суф. образования от скокъ. См. скакать …   Этимологический словарь русского языка


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»